- злюбити
- злюблю, -биш, Вр.Сподобатись, хотіти, любити.
- Як хто злюбит, гварит двасто або двіста.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Як хто злюбит, гварит двасто або двіста.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
злюбити — злюблю/, злю/биш; мн. злю/блять; док., перех., частіше із заперечною част. не. 1) Відчути прихильність, повагу і т. ін. до кого небудь. 2) розм. Відчути сердечний потяг до особи іншої статі; покохати. 3) Дуже звикнути, приохотитися до чого небудь … Український тлумачний словник
злюбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
злюбити — 1. паабяцаць, абавязацца; дамовіцца; 2. аказаць давер; 3. палюбіць, упадабаць … Старабеларускі лексікон
уподобати — вподобати (віддати комусь / чомусь перевагу, визнати кращим), сподобати, облюбувати, злюбити (перев. з част. не ), у[в]любити; назнати (познайомившись, уподобати) … Словник синонімів української мови